Лікування хвороби накопичення

Існує клас захворювань, який називається хворобами накопичення. Їх механізм можна описати загалом так: клітина виробляє речовини, які не здатна утилізувати. Замість подальшої переробки вона складає їх в одну купу. Процес триває, доки це не призведе до порушень функцій клітини і її загибелі. А організм – до тяжких наслідків, страждань та смерті. Наприклад, як при мукополісахаридозі (див. Вікі)

 

Сучасні міста чимось нагадують гігантські клітки. У них є транспортна, енергетична системи, а також система, що ремонтує пошкодження та відбудовує нові частини. При цьому деякі міста схожі на клітини, уражені хворобою накопичення: продукти життєдіяльності виводяться з метаболізму і накопичуються у великі токсичні гори, які називають полігонами.

 

Так було не завжди, до промислової революції відходи життєдіяльності людей та їх скупчення були сировиною для інших організмів. Всім нам знайомий приклад із добривом для землі – навозом. Продукти життєдіяльності тварин та рослин стають продуктами харчування для бактерій, а потім для рослин. Цикл замикається.

 

Людство, подібно недосвідченому підлітку, в гонитві за збагаченням і розвагами, руйнує найтонші біохімічні механізми біосфери. Вирубує ліси, витягує вуглеводні і спалює їх у небувалих за мірками історії планети масштабах. Виробляє мегатонни пластика, якого насамперед еволюція ніколи не зустрічала і поняття не має, що з ним робити. І всі ці зміни відбуваються за якусь жалюгідну сотню років!

 

Роздільний збір відходів і концепція рециклу – це програма лікування міст, що дозволяє вилучити з відходів корисні фракції та закільцювати оборот речовин, на зразок природного.

 

Можливо, ми зараз перебуваємо у «переломній» точці історії планетарної цивілізації, коли від простих людей залежить виживання та благополуччя людського вигляду. Замислюйтесь про це, коли тягнетеся в магазині за черговою дрібничкою, яка потім опиниться на смітнику, за виробом в яскравій обгортці з невідомим маркуванням тощо.

 

Спробуйте почати сортувати у найближчий зручний момент, коли у вас є деяка кількість вільного часу, гарний настрій… Найскладніше – почати, перші кроки займуть значну кількість часу, але вже через пару тижнів регулярних вправ ви будете здійснювати маніпуляції типу “пластикову пляшку – в окремий пакет, паперову упаковку – зім’яти і скласти окремо” машинально, подібні дії займатимуть лічені секунди. Це можна порівняти з тим, коли людина тільки починає ходити.

 

Мотивуючи інших, ви мотивуєте і себе. Діліться ідеєю зі своїми колегами, друзями, родичами, можливо, комусь це буде цікаво, хтось усвідомлює значимість роздільного збору, йому потрібна лише підтримка оточуючих і завдяки вашій небайдужості ще одна людина зможе зайнятися суспільно корисною справою. Ділитись інформацією та спонукати інших до роздільного збору не менш чудово, ніж самостійно почати сортувати.

Залишити відповідь