Пластиковий дощ.

У США геологи вперше зафіксували дощі із домішками пластику. Причому мікрочастинки у дощових краплях виявлено не лише на території міст, а й високо у горах.

 

У дощовій воді вчені виявили багато різнокольорових мікроскопічних пластикових волокон. Їхня присутність була зафіксована у більш ніж 90% проб, взятих між містами Денвер та Боулдер. Причому частина зразків була зібрана далеко від цивілізації, на висоті понад 3 тисячі метрів. Пластик у дощі, снігу. Тепер це частина нашого довкілля.

 

Мікропластик також був виявлений у Піренейських горах (найближче село знаходилося за 6 км, а найближче велике місто — за 120 км). На кожному квадратному метрі поверхні було виявлено у середньому 365 пластикових частинок, волокон та плівок. Цифри можна порівняти з показниками в центрі Парижа або Дунгуаня (Китай). Важко навіть уявити, яку кількість мікропластику виявили б, наприклад, у центрі Нью-Йорка чи Києва, де щодня пересувається та працює десятки тисяч людей. Всім відомо про  існування проблеми шкідливих промислових викидів у Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Кривому Розі, Маріуполі… Давайте, навіть, на мить забудемо про викиди автотранспорту, частка яких може досягати 80-90% у загальному обсязі всіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Уявіть суміш мікропластику з важкими металами, які щодня “падають з небес” під час вітрів та дощів і можуть потрапити до вас, наприклад, на тарілку з їжею при відкритому вікні.. так, маска тут не допоможе. 

 

І якщо на зниження кількості викидів автомобілів, заводів, електростанцій тощо дуже важко вплинути, тим більше поодинці, то кожному з нас цілком по силі знизити загальну кількість сміття, зокрема пластику, у нашому світі.

 

Пластикові частинки можуть переноситись вітром на сотні і навіть тисячі кілометрів. Пластик заполонив уже весь світовий океан, річки та озера і навіть дістався до дна Маріанської западини.

 

Основним джерелом є сміття. Більше 90% пластикових відходів не переробляються, і, оскільки вони повільно розкладаються, вони розпадаються на дрібніші шматочки. Пластикові волокна відриваються від вашого одягу щоразу, коли ви його стираєте. Ці частки потрапляють в атмосферу, а потім у краплі води, коли йде дощ. Ця вода наповнює водоймища і просочується в підземні води. Про круговорот мікропластику ми вже якось писали, цікава та корисна інформація, рекомендуємо ознайомитися.

 

Пластик вже не зупинити, це факт, з яким настав час змиритися. Єдине, що ми можемо зробити, це максимально відмовитись від його використання, де це можливо. І обов’язково відправляти усі пластикові відходи на переробку.

 

Якщо важко повністю відмовитися від пластику, то хоча б використовуйте вироби з тим маркуванням, яке підлягає 100% переробці і приймається практично скрізь. Це PET(1), HDPE(2). Ми зараз не враховуємо побутову техніку із пластмаси – тут альтернативи немає, намагайтеся дбайливо поводитися з технікою, максимально зберігши її експлуатаційні властивості якомога довше. Рекомендуємо відмовитися від використання пластикових виробів, типу упаковки та предметів декору, з іншими маркуваннями (або зовсім без них – зараз легко можна знайти більш безпечну альтернативу. 

 

Беручи в руки черговий пластиковий виріб, витратьте кілька секунд, досліджуючи його поверхню щодо наявності маркування. Якщо символ у трикутничку Вам незнайомий (наприклад, це не PET або HDPE) або маркування зовсім відсутнє, задумайтеся, згадайте, що наша планета повільно потопає в смітті, що не переробляється, і витратьте час на пошук виробу, виготовленого з більш “безпечного пластику” або іншого матеріалу. Плюсик вам у карму.

Залишити відповідь